Гiрнича геологiя та геоекологiя

МУЗЕЙ КОШТОВНОГО І ДЕКОРАТИВНОГО КАМІННЯ – ІСТОРІЯ, ВИЗНАННЯ, РОЗВИТОК

2023-12-28T13:57:39+02:00

Музей коштовного і декоративного каміння належить до числа відомих музейних закладів присвячених геологічній тематиці. Створення Музею розвивалося паралельно із діяльністю з дослідження та експлуатації Волинського родовища камерних пегматитів. Колекція представлених в установі зразків з Волинського родовища камерних пегматитів, корисних копалин природно-сировинної бази України та мінералів і гірських порід з родовищ світу заслужено отримала статус унікальної. Це зібрання, що стало результатом багаторічної клопіткої праці місцевих спеціалістів, знане і шановане як серед фахівців геологічної науки, так і серед численних прихильників природи. Значна частина експонатів Музею є унікальними і не мають аналогів в світі. Колекція має виняткове значення для науки і не підлягає відтворенню у разі її руйнування, тому що втрата рідкісних експонатів не може бути замінена на інші подібні. Вісім зразків з колекції мають власні імена, присвячені як видатним вченим світового рівня визнання, так і назвам, що відображають характерні ознаки, які фігурують у світовій мінералогічній літературі.

Стратегія розвитку Музею передбачає: поширення геологічних знань, залучення широкого загалу відвідувачів, забезпечення повноцінного функціонування як наукового та культурно-просвітницького закладу, подальший розвиток як осередку геолого-мінералогічного життя, піднесення рівня його роботи відповідно до сучасних вимог, розвиток інфраструктури, розширення онлайн ресурсів.

ЛАТЕРАЛЬНИЙ І ВЕРТИКАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ТИТАНО-ЦИРКОНІЄВИХ МІНЕРАЛІВ В МЕЖАХ АНДРІЇВСЬКОГО І ЛІКАРІВСЬКОГО РОДОВИЩ (ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЧАСТИНА НОВОМИРГОРОДСЬКОГО МАСИВУ)

2023-12-28T13:28:57+02:00

Подано загальні відомості про геологічну будову та рудоносність Лікарівського та Андріївського родовищ, які розташовані у південно-західній частині Корсунь-Новомиргородського плутону в межах Новомиргородського масиву (південно-західна частина). Продуктивні відклади Лікарівського і Андріївського родовищ представлені формацією кори вивітрювання і континентальною алювіальною піщано-каоліновою формацією нижньої крейди (апт-нижній альб). На підставі координат, опису і результатів опробування свердловин створено цільову базу даних, на основі якої здійснено картографічні побудови. Досліджено структурні (рельєф підошви, поверхні рудовмісних відкладів та їх товщина) і речовинні (літологічний склад рудоносних відкладів; розподіл середнього вмісту ільменіту, циркону, рутилу і апатиту за латераллю в продуктивних відкладах) параметри різновікових і різногенетичних утворень Лікарівського і Андріївського родовищ. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між ільменітом, рутилом, цирконом і апатитом у корі вивітрювання та в континентальних відкладах (піски і перевідкладені каоліни) нижньої крейди. Встановлено, що в межах Лікарівського і Андріївського родовищ протягом геологічного розвитку території утворилася різночасова і різногенетична циркон-апатит-ільменітова рудоносна система, яка представлена просторово-парагенетичним рядом: кристалічні породи фундаменту; кори вивітрювання кристалічних порід фундаменту; флювіальні формації, які утворилися за рахунок ерозії і перевідкладення елювію та різновікових мезозой-кайнозойських розсипів. Результати досліджень є інформаційною базою для супроводу видобувних робіт у межах досліджених родовищ.

МІГРАЦІЯ ФЛЮЇДІВ - ОСНОВНИЙ КРИТЕРІЙ ГАЗОНОСНОСТІ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ДІЛЯНОК ВУГЛЕПОРОДНИХ МАСИВІВ ДОНБАСУ

2023-12-28T13:46:16+02:00

Міграція флюїдів визначається, перш за все, різними за формою і рангом типів дислокацій, що контролюють зони стиснення і розущільнення, як основних регуляторів розподілу речовини та енергії у земній корі, представленої переважно фанерозойськими утвореннями, а у наших дослідженнях відкладами карбону. Міграція газу новоутвореною тріщинуватістю у масиві, за рахунок впливу гірничих виробок на верхні шари літосфери, дозволяє формувати скупчення газу у приповерхневих та поверхневих ділянках. Як наслідок, на відносно незначних ділянках концентрується значна кількість газу, яка сприятиме газодинамічним явищам на поверхні та може завдавати значних збитків будовам та людським життям.

З масопереносом глибинних флюїдів повʼязують формування родовища корисних копалин, зокрема найбільш досліджені, рудні та нафтогазові. У той же час, поширення газу у вуглепородних масивах повʼязано з їх тектонічною будовою, а особливо з розривними порушеннями, які є шляхами міграції вуглеводнево-водневих сумішей із глибших горизонтів.

Дослідженні ознаки нерівномірного розподілу флюїдів під впливом тектонічних і техногенних факторів були напрацьовані на спостереженнях за новоутвореннями у постседиментаційному геологічному середовищі: текстурно-структурних характеристик за даними вивчення зразків, шліфів та лабораторних спостережень, які визначають послідовність зміни речовинного складу конседиментаційних і постседиментаційних утворень та їх взаємовідношення в просторі і часі. Ненасичені вуглеводні – етилен, пропілен та ацетилен, можна характеризувати як адвентивні гази вуглепродних масивів, які зайняли своє сучасне положення у газовій складовій вуглеводневої газової суміші шляхом транспортування розривними порушеннями з глибинних горизонтів до приповерхневих.

ГЕОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОШИРЕННЯ СЛАНЦЕВИХ ФОРМАЦІЙ УКРАЇНИ

2023-12-28T13:49:48+02:00

Горючі сланці у світі досить поширені. Вони представлені як невеликими сланцепроявами, так і великими родовищами. На даний час тільки декілька родовищ горючих сланців у Бразилії, Китаї й Естонії, експлуатуються. Зважаючи на зниження загальносвітових обсягів видобутку нафти, горючі сланці є перспективним джерелом енергоресурсів у майбутньому.

Горючі сланці містяться запаси вуглеводнів, які значно перевищують запаси природної нафти і газу. За даними пошуково-розвідувальних робіт, ресурси родовищ горючих сланців у світі колосальні. Їх потенційні ресурси оцінюються в 650 трлн. тонн, відомі ресурси досягають 450 трлн. тонн. Загальну оцінку світових ресурсів виконати доволі складно, оскільки для їх вивчення у країнах використовуються різні методи з урахуванням наявності запасів, потреби, доцільності їх видобутку і використання.

При вирішенні проблем охорони навколишнього середовища необхідно врахувати ту обставину, що газові викиди і стічні води сланцепереробних виробництв вміщують забруднювальні речовини, які мають підвищений забруднюючий вплив на навколишнє середовище і шкідливий вплив на організм людини.

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ ТА ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

2023-12-28T14:01:31+02:00

Розглядаються та аналізуються доповіді відповідальних наукових співробітників, в яких питання поводження з промисловими та господарськими відходами не є самоціль, а проблеми екологічної небезпеки, збереження навколишнього середовища та здоров’я людини. Розглянуті проблеми поводження з відходами в Україні та зокрема в Вінницькій області, та інші питання, які були підняті на Національних Форумах та на Науковій конференції, які проводилися в Україні. Поводження з відходами розглядається як суспільна програма, що повинна відповідати Європейським правилам та стандартам. Підняте питання про необхідність паспортизації відвалів з вказанням в паспортах всебічної інформації.

Розглядається питання про систему державного управління розвитку мінерально- сировинної бази країни. В зв’язку з прийняттям в Європі концепції декарбонізації енергетики, було вказано на необхідність приділення належної уваги питанням видобування водню.

ОЦІНКА ВПЛИВУ ВУГЛЕВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЕКОЛОГІЧНУ СИТУАЦІЇ У ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ РЕГІОНАХ

2023-12-28T13:54:07+02:00

Гірничовидобувні регіони, а особливо вуглевидобувні, визначаються незворотньою трансформацією природних екосистем, де чітко простежується їх деградація. Маси виведених на поверхню гірських порід та новоутворених форм (пустот) у верхніх шарах літосфери створюють техногенне геологічне середовище. Техногенез у геологічному середовищі набуває масштабів геологічного процесу, який може бути порівняний з природними геологічними явищами. Максимальне антропогенне навантаження внаслідок високого розвитку гірничодобувної промисловості та формування техногенних ландшафтів спостерігається у межах Донецького та Львівсько-Волинського кам’яновугільних басейнів та Дніпровського буровугільного басейну. Вуглевидобувні райони, які розташовані у західній, східній та центральній частині України, є природно-антропогеновими системами, що активно впливають на довкілля, наповнюючи рештками руйнування порід териконів, які поширюються за сприяння водних поків та вітру.

В основі виникнення більшості екологічних проблем вуглевидобувних регіонів України є техногенні зміни головних груп факторів: інженерно-геологічних, геохімічних, гідрогеологічних та біологічних. Прогнозування можливості відновлення техногенного геологічного середовища у вуглевидобвних районах, під впливом природно-техногенних факторів, необхідне для забезпечення геоекологічної безпеки та безпеки для здоров᾽я населення. Для збереження екологічно безпечного стану техногенного геологічного середовища вуглевидобувних регіонів варто систематичне проведення нормування природокористування, екологічний моніторинг та відновлення ландшафтів (парків, рекреаційних зон чи сільськогосподарських угіль) у новоствореному рельєфі.

НАЧАЛЬНИК КОМПЛЕКСНОЇ АНАЛІТИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДП «УКРНАУКАГЕОЦЕНТР»

2023-12-28T14:07:14+02:00

З 2011 року комплексну аналітичну лабораторію Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» очолює Сіра Наталія Василівна. Під керівництвом та за участю Наталії Василівни у комплексній аналітичній лабораторії ДП «Укрнаукагеоцентр» проводять визначення фізичних та хімічних властивостей пластових нафт, як складних полікомпонентних вуглеводневих систем, здійснюють експериментальні дослідження зразків флюїдів і породи. За аналізом результатів експериментальних досліджень системи вода – газ у змодельованих пластових умовах доводить, що азот у складі природного газу за своїми фізико-хімічними характеристиками може бути використаний як геохімічний індикатор прогнозування початку процесу обводнення покладів газоконденсатних родовищ. Результатом її росту став захист кандидатської дисертації у 2015 році на тему «Розробка та застосування комплексних геолого-геохімічних методів прогнозування обводнення газоконденсатних покладів».