ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ, ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ, ТЕХНІЧНИХ Й ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БАЗАЛЬТОВОГО БРУКУ М. ЛЬВІВ ТА ІСТОРІЯ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2022.1(4).273787Ключові слова:
базальт, брук, урбанізований простір, ЛьвівАнотація
«Недооцінена вічна бруківка міста Львова» або «Де закінчується бруківка, там закінчується Львів...». Бруківка – це не лише звичайне вуличне чи дорожнє покриття міст. Вона стала невід’ємною частиною міста Львів і навіть його символом. Вона є у картинах художників, в поезії та прозових творах. Львівська бруківка живе своїм життям, і вона нероздільна із середовищем. Це не просто символ, а частина міста. Відділити ці речі неможливо. На сучасному етапі брукове покриття можна розглядати як одне з історичних надбань, яке приваблює мешканців і гостей міста Львів. Воно має давню історію, технічні особливості (виготовлення й укладання) і, як з’ясувалося, екологічні властивості. У статті розглянуто історію видобутку базальту й оцінку його екологічних, фізико-хімічних, технічних й естетичних властивостей та значення для брукування вулиць урбанізованого простору з метою створення комфортного середовища проживання. На відміну від штучних аналогів та менш стійких природних різновидів базальтове брукове покриття не змінює своїх фізико-механічних та естетичних характеристик, є загальновизнаним, найбільш екологічним твердим дорожнім покриттям для якого притаманні: 1) надзвичайно висока механічна міцність – перша категорія у шкалі М.М. Протодяконова: у вищій ступені міцна, щільна та в'язка гірська порода; 2) дуже низький коефіцієнт теплового розширення та стійкість до широкого діапазону коливань добових, сезонних чи річних температур; 3) практично повна відсутність порожнин і тріщин, або їхня незв'язаність між собою; 4) витримування сотень й тисяч циклів замерзання та розморожування; 5) відсутність водорозчинних мінералів у мінеральному складі; 6) стійкість до широкого спектру агресивності поверхневих та підземних вод; 7) екологічно чиста – властива повна відсутність токсичних газових еманацій та прісноводність водної витяжки; 8) радіаційна безпечність – притаманні низькі вмісти урану й торію (у порівнянні з гранітами), а також дуже низький радіаційний фон.
Посилання
Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Івано-Долинського родовища базальтів в Костопільському районі Рівненської 2019743996 (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності) області. Рівне, 2020. – 273 с. 2. Кононець П. Туристичні маршрути Костопільщини. Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. 2011. С. 349–356. 3. Лисенко О. А., Меркушин І. Є. Геологічні пам’ятки «Базальтові стовпи» Іванової Долини. Зб. наук. пр. УкрДГРІ. № 3/13. К., 2013. С. 98–111.
Тузяк Я. Декоративний камінь як окрема категорія геотуристичних об’єктів: наукові підходи, прикладні засоби оцінки кам’яних ресурсів і їх родовищ для визначення статусу Глобального (Світового) надбання – світова і вітчизняна практика. Екологічні науки. 2021. № 3 (36). С. 21–33. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.3-36.4 5. Янова Долина між розквітом і трагедією. URL: http://retrorivne.com.ua/janova-dolina-mizh-rozkvitom-i-tragediieju-mistechko-jakomu-divuvalisja-navit-u-ievropi/